1. Як ви в цілому поставилися до ухвалення мовного закону № 5670‑Д?
2. Закон № 5670‑Д максимально ускладнює проведення громадських заходів будь-якою мовою, окрім державної, оскільки вимагає обов’язкового використання української або перекладу на українську. Чи вважаєте ви цю норму справедливою?
3. Чи згодні ви з нормами, які застосовуватимуться в культурі й засобах масової інформації (тотальна українізація теле‑ та радіоефіру, обов’язковий випуск української версії друкованих і електронних ЗМІ, субтитрування спектаклів, поставлених будь-якою мовою, окрім української, 15‑відсотковий ліміт на неукраїнські репліки у фільмах українського виробництва)?
4. Як ви ставитеся до вимог написання, згідно з законом, назв українських міст російською мовою наступним чином: Кыив, Харкив, Запорижжя, Кропывныцькый тощо?
5. Фактично закон № 5670‑Д позбавляє можливості мільйони російськомовних громадян України вільно використовувати в публічному просторі материнську мову. Чи схвалюєте ви ці заходи?
6. Що, на вашу думку, стане результатом впровадження закону № 5670‑Д: консолідація суспільства чи його розкол?
Тетяна Трофименко
літературний критик
1. Це один із тих документів, які, як на мене, є абсолютно не на часі. Найбільше його ухвалення нагадує політичну маніпуляцію з патріотичними почуттями громадян напередодні виборів, як і, скажімо, новий «проєкт» правопису чи томос неіснуючій об’єднаній православній церкві.
2. Ця норма більше скидається на абсурдну, і я не уявляю, як цього досягатимуть технічно, якщо, звісно, справді будуть втілювати. Узагалі щодо цього закону найбільш цікавим буде контроль за дотриманням.
3. Я співчуваю тим, кому доведеться витрачатися на україномовні версії ЗМІ, але якщо це дасть роботу більшій кількості філологів, то, можливо, у цьому є певний позитив… Хоча, чекайте, це ж будуть ті самі філологи, які зараз титрують українською фільми і навіть мовно-освітні передачі з феноменальною кількістю граматичних і пунктуаційних помилок?
4. Приблизно так само, як до пропозиції відмінювати українською слово «манто».
5. Я не думаю, що закон суттєво позначиться на житті мільйонів російськомовних громадян, адже до розпачу Ніцой і Фаріон їм навіть залишили можливість просити обслуговування в крамницях іншою мовою, крім державної. Це насамперед конфлікт російсько- та двомовних інтелектуалів із системою, і його перебіг важко передбачити.
6. На мою думку, неможливо змусити любити «по закону» — ні мову, ні державу, ні предстоятеля церкви, тож опір подібній «українізації» неминучо буде. Утім, сподіваюся, що й цей закон, як і багато інших, залишиться лише на папері.
